Централізовані біржі досі залишаються улюбленим інструментом кримінальних злочинців для відмивання криптовалютних коштів

Цього літа Роман Шторм, співзасновник сумнозвісного криптомікшера Tornado Cash, був визнаний винним у федеральному суді Нью-Йорка у змові з метою ведення неліцензованої діяльності з переказу коштів.

Прокурори відзначили засудження Сторма як значну перемогу в боротьбі з криптовалютним відмиванням грошей, але реальність є більш складною.

Протягом багатьох років регулятори розглядали міксери, такі як Tornado Cash, як найбільшу загрозу відмиванню грошей. Анонімні, непрозорі та, здавалося б, створені спеціально для злочинців, ці інструменти легко вважати основним двигуном відмивання криптовалюти. Проте цифри свідчать про іншу картину.

Найпопулярнішими механізмами відмивання криптовалюти є не кеш-міксери, а централізовані біржі: великі, відомі торгові платформи, які мають ліцензії, регулюються та відкрито пов’язані з глобальною банківською системою. Ці біржі виглядають високо регульованими та ретельно контролюються, маючи команди з дотримання нормативних вимог і перевірку «Знай Свого Клієнта» (KYC); однак на практиці вони дозволяють кримінальній діяльності процвітати, функціонуючи як основні точки входу та виходу для «брудної» криптовалюти.

Щоб ефективно протидіяти відмиванню грошей у сфері криптовалют, регуляторам слід зосередити зусилля на посиленні вимог KYC та контролі централізованих бірж, де відбувається більшість операцій з відмивання коштів.

Централізовані біржі є центрами відмивання коштів

Протягом 2024 року більшість нелегальних криптовалютних коштів спрямовувалася на централізовані біржі, згідно з Звіт Chainalysis за 2025 рік.

Централізовані біржі — це ті місця, куди злочинці звертаються, щоб конвертувати свою «брудну» криптовалюту у доступні для витрат гроші. Вони є фінальним етапом у більшості схем відмивання коштів: моментом, коли незаконні кошти обмінюються на долари, євро чи єни і переводяться у реальні банки.

Злочинці тяжіють до цих платформ з тієї ж причини, що й легітимні трейдери: ліквідність, швидкість і глобальний охоплення. Міксер, як-от Tornado Cash, може приховати кошти в ланцюжку, але не може перетворити їх у готівку та перевести на банківський рахунок — це може зробити лише біржа з високою ліквідністю та зв’язками з фіатними валютами. Часто централізовані біржі покладаються на програми комплаєнсу, які є недостатньо ресурсними, погано застосовуваними або підірваними лояльними юрисдикційними правилами, що дозволяє незаконним транзакціям проходити повз увагу.

Відомі справи зі застосуванням заходів примусового виконання показали, наскільки системною є ця проблема. Міністерство юстиції США Урегулювання 2023 року з Binance розкрив, що відома біржа обробляла транзакції, пов’язані з програмами-вимагачами, даркнет-ринками та санкціонованими суб’єктами. Відтоді біржа посилила заходи з дотримання нормативних вимог, витративши 213 мільйонів доларів на цей підрозділ у 2023 році. BitMEX також була засуджена до штрафу у розмірі 100 мільйонів доларів після визнання своєї провини у порушеннях Закону про банківську таємницю (засновники та колишні керівники BitMEX Артур Гейс, Бен Делло та Самуель Рід визнали провину за відповідними звинуваченнями та пізніше були помилувані президентом США Дональдом Трампом).

Зосереджуючи регуляторні зусилля на мікшерах, залишаючи біржі основними шлюзами для фіатних коштів із нелегальних джерел, - це все одно що зачиняти вікна, залишаючи відчиненими вхідні двері.

KYC — це не чарівний засіб, яким ми його уявляємо

Правила «Знай свого клієнта» (KYC) є основою відповідності у криптосфері. На папері вони обіцяють не допускати недобросовісних учасників, перевіряючи особистість, контролюючи транзакції та виявляючи підозрілу активність. Насправді ж це часто формальний процес, тонкий шар ретельності, який створює в регуляторів ілюзію безпеки, у той час як досвідчені злочинці знаходять способи його обходу.

Слабкі процеси KYC — це одна з проблем. Деякі біржі приймають низькоякісні документи, що посвідчують особу, або покладаються на автоматизовані системи, які можна обдурити за допомогою дипфейків чи викрадених даних. Інші повністю передають свою відповідність на аутсорсинг, перетворюючи її на умовний пункт контракту, а не на активний захист. Навіть коли процес працює, він не може зупинити рішучих відмивачів, які використовують мулів, підставні акаунти або фіктивні компанії для проходження початкових перевірок.

Але більшим недоліком є структурна проблема. KYC призначено для перевірки окремих облікових записів, а не для виявлення схем відмивання грошей у великому масштабі. Санкційна особа може ніколи не відкривати рахунок на своє ім’я. Замість цього вона розподіляє транзакції між десятками посередників, пропускаючи кошти через шари, що на перший погляд здаються легітимними рахунками, доки вони не надходять на біржу, яка конвертує їх у фіат. Коли кошти потрапляють на радар команди з дотримання вимог, вони часто проходять через таку велику кількість рук, що паперовий слід здається чистим.

Ось чому заходи примусового впливу щодо провідних бірж постійно виявляють одну й ту ж неприємну правду: невідповідність не виникає через відсутність правил; вона виникає через те, що системи їхнього застосування є реактивними, недостатньо ресурсними та легко піддаються маніпуляціям.

Посилення захисту централізованих бірж від відмивання грошей

Централізовані біржі завжди будуть привабливими цілями для відмивачів коштів, оскільки вони знаходяться на перетині криптовалют та фіатних грошей. Це робить заходи з правозастосування не лише питанням політики, а й питанням архітектури системи. Справжній прогрес означає вихід за межі символічних перевірок KYC до систем, які в реальному часі виявляють схеми відмивання коштів, охоплюючи рахунки та юрисдикції.

Це починається з забезпечення ресурсами команд з комплаєнсу, щоб відповідати масштабам платформ, які вони контролюють. Це означає закриття правових лазівок, що дозволяють біржам працювати з послабленими юрисдикціями, одночасно обслуговуючи високоризикові ринки, а також притягнення керівників до особистої відповідальності за шахрайство у разі провалу контролю. Регулятори повинні вимагати та перевіряти, щоб біржі обмінювалися дієвими розвідувальними даними між собою та з правоохоронними органами, щоб злочинці не могли просто перескакувати з однієї платформи на іншу непоміченими.

Це набагато складніше, ніж націлюватися на міксери готівки.

Жоден із цих кроків не буде легким, але це єдиний спосіб протистояти відмиванню коштів там, де це відбувається насправді. Поки біржі не зміцняться на структурному рівні, заходи правозастосування залишатимуться реактивними, а мільярди незаконних коштів і надалі проходитимуть крізь ворота.