ООН: Експеримент з пенсійними фондами доводить блокчейн як «кінцеву» технологію ідентифікації

Організація Об’єднаних Націй звернулася до технології блокчейн для реформування власної пенсійної системи, і дослідження цього процесу дійшов висновку, що інновація є «універсальною технологією для підтвердження цифрової ідентичності», що спонукало ООН розширювати систему та ділитися нею з іншими міжнародними організаціями.

ООН — яка має досліджено різноманітні застосування блокчейну протягом років — випробували це на Пенсійному фонді спільного персоналу Організації Об’єднаних Націй (UNJSPF), згідно з білою книгою, опублікованою цього тижня, яка свідчить, що використання технології для підтвердження особистості може сприяти безпеці, ефективності та прозорості. У співпраці з Фонд Hyperledger, ООН прагнула «покращити та забезпечити процес пенсійного забезпечення ООН у світі шляхом впровадження цифрової ідентифікаційної інфраструктури на основі блокчейну у виробництво.»

Пенсійний фонд ООН використовував систему віком 70 років для ідентифікації бенефіціарів у 190 країнах, покладаючись на паперовий підхід для підтвердження особи понад 70 000 бенефіціарів, їх життєздатності та місця перебування. Ця система була схильною до помилок та зловживань, що, за документом, щороку призводило до приблизно 1 400 припинень виплат. Тож організація перейшла до цифрової сертифікації на основі блокчейну, розпочавши з пілотної програми у 2020 році та впровадження у 2021 році.

"Перехід від фізичних документів значно скоротив час обробки, який раніше витрачався на отримання, розкриття, сканування та архівування паперових документів," йдеться у матеріалі.

Блокчейн допоміг усунути проблему єдиної точки відмови, що виникає при централізованому управлінні, йдеться у документі, який описує процес та результати, при цьому автори припускають, що його успіх може бути повторений в інших місцях. Відкритий доступ і можливість використання кількома суб’єктами зменшують повторювану необхідність перевірки ідентичності, встановили автори.

ООН розглядає можливість поширення подібної технології у власній системі та її передачі як «цифрового суспільного блага», прагнучи розширити підхід Цифрового сертифіката права також на інші міжнародні організації.

"Проєкт надав не лише технічний прототип, а й операційну модель того, як організації в межах сім’ї ООН можуть співпрацювати для розробки безпечної, масштабованої та інклюзивної цифрової публічної інфраструктури," – написав Самір Чаухан, директор Міжнародного обчислювального центру Організації Об’єднаних Націй, у висновках, включених до документа.